Стече чаклунський сон у келихову пряку,
В розплавлених свічах іскряться дзеркала.
Наш вогник напівтон, був теплим доостанку,
А ти кудись пішла, у сутінки пішла.
Слова, слова, слова, мов істина волога.
Слова, слова, слова, мов постріли в зарю.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
Під Вашим, під вікном, не забрязкоче дзвоник,
Не спутає слідів, мій вічно спішний крок.
Завершення, як спів, прекрасне і солоне,
Як пил моїх зірок, як пил моїх зірок.
Придумайте сюжет про ніжність, і про літо,
Де вим'ята трава, і дві волошки в ній.
Розсипаним драже закотятся в століття,
Слова, слова, слова, печальні і смешні.
Слова, слова, слова, мов істина волога.
Слова, слова, слова, мов постріли в зарю.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
Слова, слова, слова...
Слова, слова, слова...
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
